невтомимо —
НЕВТОМИ́МО, розм. Присл. до невтоми́мий. Він спішив ними [полями] невтомимо (О. Кобилянська); Крицький оповідав невтомимо (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
невтомимо —
НЕВТОМИ́МО, рідко. Присл. до невтоми́мий. Він спішив ними [полями] невтомимо (Коб., II, 1956, 109); Крицький оповідав невтомимо (Фр., III, 1950, 201).
Словник української мови в 11 томах