негативний —
негати́вний 1 прикметник поганий; заперечливий; який свідчить про відсутність чого-небудь; протилежний очікуваному; зі знаком мінус; заряджений так само, як електрон — фіз., техн. негати́вний 2 прикметник від: негатив — фото
Орфографічний словник української мови
негативний —
[неигатиўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
негативний —
I -а, -е. 1》 Поганий щодо властивостей, якостей, призначення і т. ін., який не викликає схвалення, а заслуговує на осуд; прот. позитивний. || Який не виражає схвалення чи позитивного ставлення до кого-, чого-небудь. || Несприятливий. || у знач. ім.
Великий тлумачний словник сучасної мови
негативний —
НЕГАТИ́ВНИЙ¹, а, е. 1. Поганий щодо властивостей, якостей, призначення і т. ін., який не викликає схвалення, заслуговує на осуд; протилежне позитивний. В часі моїх гімназіальних студій Дрогобич був містом, дуже багатим на негативні прикмети (І.
Словник української мови у 20 томах
негативний —
негати́вний (лат. negativus) 1. Заперечний (напр., негативна відповідь), від’ємний (напр., негативний електричний заряд). 2. Пов’язаний з негативом.
Словник іншомовних слів Мельничука
негативний —
ВІД'Є́МНИЙ (який є величиною, взятою зі знаком мінус; менший від нуля), НЕГАТИ́ВНИЙ мат. Число зі знаком мінус /-/ називається від'ємним (з підручника); Негативне число.
Словник синонімів української мови
негативний —
НЕГАТИ́ВНИЙ¹, а, е. 1. Поганий щодо властивостей, якостей, призначення і т. ін., який не викликає схвалення, а заслуговує на осуд; протилежне позитивний.
Словник української мови в 11 томах
негативний —
рос. негативный 1. Заперечний, від'ємний (напр. негативне ставлення до когось, чогось). 2. Пов'язаний з негативом (тим, що не задовольняє когось).
Eкономічна енциклопедія