незначущий —
незначу́щий прикметник
Орфографічний словник української мови
незначущий —
-а, -е. Який не має істотного значення; неважливий, несуттєвий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
незначущий —
НЕЗНАЧУ́ЩИЙ, а, е. Який не має істотного значення; неважливий, неістотний; незначний (у 2 знач.). Він постояв у дверях, щось незначуще спитав, потім знову вклонився, ще щось спитав. Нарешті вийшов (О. Іваненко); Зав'язалася якась незначуща розмова (М. Руденко).
Словник української мови у 20 томах
незначущий —
НЕЗНАЧНИ́Й (який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу), НЕЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕВАЖЛИ́ВИЙ, НЕВАГО́МИЙ, МІЗЕ́РНИЙ підсил., НІКЧЕ́МНИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
незначущий —
НЕЗНАЧУ́ЩИЙ, а, е. Який не має істотного значення; неважливий, несуттєвий. Він постояв у дверях, щось незначуще спитав, потім знову вклонився, ще щось спитав. Нарешті вийшов (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 337); Зав’язалася якась незначуща розмова (Руд., Вітер… 1958, 284).
Словник української мови в 11 томах