Значення в інших словниках
-
окупація —
окупа́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
окупація —
Займанщина, поневолення, ір. «визволення»; пор. АҐРЕСІЯ.
Словник синонімів Караванського
-
окупація —
-ї, ж. Тимчасове захоплення частини або всієї території однієї держави збройними силами іншої держави.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
окупація —
ОКУПА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Тимчасове захоплення частини або всієї території однієї держави збройними силами іншої держави. Чернишева сім'я в часи лихоліття була далеко від України і горя окупації не зазнала (О. Гончар). 2. розм.
Словник української мови у 20 томах
-
окупація —
окупа́ція (лат. occupatio, від оссиро – загарбую, оволодіваю) 1. Тимчасове зайняття збройними силами однієї держави частини або всієї території іншої держави, головним чином внаслідок наступальних воєнних дій.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
окупація —
ЗАГА́РБАННЯ (насильне захоплення чужої території), ПІДКО́РЕННЯ, ПОКО́РЕННЯ рідше; ЗАВОЮВА́ННЯ, ІНТЕРВЕ́НЦІЯ (введення військ на чужу територію); ОКУПА́ЦІЯ (тимчасове захоплення чужої території); АНЕ́КСІЯ (насильне приєднання чужої території)...
Словник синонімів української мови
-
окупація —
Окупа́ція, -ції, -цією; -па́ції, -цій
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
окупація —
ОКУПА́ЦІЯ, ї, ж. Тимчасове захоплення частини або всієї території однієї держави збройними силами іншої держави. Чернишева сім’я в часи лихоліття була далеко від України і горя окупації не зазнала (Гончар, І, 1954, 256).
Словник української мови в 11 томах