пандемія —
пандемі́я іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
пандемія —
-ї, ж. Найвищий ступінь розвитку епідемії, що поширилася на більшість населення однієї чи кількох країн.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пандемія —
ПАНДЕМІ́Я, ї, ж. Найвищий ступінь розвитку епідемії, що поширилась на більшість населення однієї чи кількох країн. Якщо хвороба охоплює одночасно багато людей, виникає епідемія, яка може перерости в пандемію, наприклад, пандемію грипу, яка іноді уражає населення кількох країн (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
пандемія —
пандемі́я (від грец. πανδημία – все населення) найвищий ступінь поширення інфекційного захворювання (иапр., грипу), що охоплює більшість населення країни.
Словник іншомовних слів Мельничука
пандемія —
ЕПІДЕ́МІЯ (масове заразне захворювання людей або тварин; явище, яке набуло великого поширення), ПО́ШЕСТЬ, ЗАРА́ЗА заст.; МОР, МОРОВИ́ЦЯ (про масове захворювання, що спричиняє велику смертність)...
Словник синонімів української мови
пандемія —
ПАНДЕМІ́Я, ї, ж. Найвищий ступінь розвитку епідемії, що поширилась на більшість населення однієї чи кількох країн. Якщо хвороба охоплює одночасно багато людей, виникає епідемія, яка може перерости в пандемію, наприклад, пандемію грипу...
Словник української мови в 11 томах