парафраза —
парафра́за іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
парафраза —
ПАРАФРАЗА, ПАРАФРАЗ – ПЕРИФРАЗА – ПЕРИФРАЗ Парафраза, парафраз, -у. 1. Переказування змісту твору або чужих думок своїми словами. 2. Інструментальна музична п’єса віртуозного характеру на оперні теми або народні мелодії. Перифраза.
Літературне слововживання
парафраза —
(гр. paraphrasis — описовий зворот) троп, що є описовою назвою осіб (чи предметів, топонімів) за їх характерними ознаками, діями тощо: служитель Мельпомени (артист), мати городів Руських (Київ) чорне золото (вугілля), Дочка Прометея (Леся Українка).
Словник стилістичних термінів
парафраза —
див. парафраз.
Великий тлумачний словник сучасної мови
парафраза —
= парафраз (від гр. paraphrasis — переказ, перекладення) — віртуозний інструментальний концертний твір (переважно для фортепіано), який спирається на теми популярних пісень, арій, опер і т.д. П. були поширеними в творчості Ф.Ліста (П.
Словник-довідник музичних термінів
парафраза —
ПАРАФРА́ЗА, и, ж. 1. Переказ яких-небудь думок, змісту якогось твору. 2. Інструментальна п’єса віртуозного характеру на народну мелодію або на тему, запозичену з іншого музичного твору.
Словник української мови в 11 томах