паршивець —
парши́вець іменник чоловічого роду, істота лайл.
Орфографічний словник української мови
паршивець —
-вця, ч., лайл. Погана, гидка людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
паршивець —
ПАРШИ́ВЕЦЬ, вця, ч., лайл. Погана, гидка людина. Я тобі, паршивцю, скільки раз казав: не смій з панами водитися (В. Винниченко); – Ти тямиш, паршивцю, що говориш?! – одним краєм прикусив зуби Созоненко (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
паршивець —
НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬ підсил. розм., ПАРАЗИ́Т підсил. розм.; ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КА підсил. (лайл. і зневажл. — про злу, підступну людину); КА́ПОСНИК розм.
Словник синонімів української мови
паршивець —
ПАРШИ́ВЕЦЬ, вця, ч., лайл. Погана, гидка людина. — Ти тямиш, паршивцю, що говориш?! — одним краєм прикусив зуби Созоненко (Стельмах, II, 1962, 341).
Словник української мови в 11 томах