паювати —
паюва́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
паювати —
див. ДІЛИТИ.
Словник синонімів Караванського
паювати —
-юю, -юєш, недок., перех., розм. Ділити що-небудь на частини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
паювати —
ПАЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що, розм. Ділити що-небудь на частини. – Тільки знай, у нас така установа: все, що не добув, на рівні часті паювати (Панас Мирний); Терентій зітхає і неохоче говорить: – Добре, де вже моє не пропадало: паюємо все на дві частки (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
паювати —
ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
паювати —
ПАЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех., розм. Ділити що-небудь на частини. — Тільки знай, у нас така установа: все, що не добув, на рівні часті паювати (Мирний, І, 1949, 329); Терентій зітхає і неохоче говорить: — Добре, де вже моє не пропадало: паюємо все на дві частки (Стельмах, І, 1962, 595).
Словник української мови в 11 томах
паювати —
Паювати, ю́ю, -єш гл. Дѣлить на части. Срібло-злото на три части паювали. Макс. Будем грунта — худобу на дві части паювати. АД. І. 119.
Словник української мови Грінченка