показання —
показа́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
показання —
-я, с. 1》 Дія за знач. показати 1), 3-8). 2》 перев. мн., юр. Усний або письмовий виклад обставин якої-небудь справи. 3》 перев. мн. Симптоми, ознаки, що вказують на доцільність лікування певними ліками. 4》 перев. мн. Дані вимірювальних приладів (про температуру, тиск, погоду і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
показання —
ПОКАЗА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. показа́ти 1, 3–8. Трохи живішим проблиском з тих часів єсть комедія Василя Ковальського “П'яниця” .. про перенесення сплячого в рові п'яниці до панської палати і показання йому там життя (І. Франко). 2. перев. мн., юр.
Словник української мови у 20 томах
показання —
ПОКАЗНИКИ́ (факти, що свідчать про результати якоїсь роботи, якогось процесу, про кількість чогось тощо), ДА́НІ, ПОКА́ЖЧИКИ заст.; ЦИ́ФРИ розм. (такі факти, виражені в числах); ПОКАЗА́ННЯ (вимірювальних приладів).
Словник синонімів української мови
показання —
ПОКАЗА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. показа́ти 1, 3-8. Трохи живішим проблиском з тих часів єсть комедія Василя Ковальського «П’яниця» .. про перенесення сплячого в рові п’яниці до панської палати і показання йому там життя (Фр., XVI, 1955, 97). 2. перев.
Словник української мови в 11 томах
показання —
Показа́ння, -ня с. = показанщина 1.
Словник української мови Грінченка