порхати

Пурхати, пурхнути, випурхувати, випурхнути, повипурхувати, спурхувати, спурхнути, поспурхувати

Значення в інших словниках

1. порхати — по́рхати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. порхати — ПО́РХАТИ, аю, аєш, недок., ПОРХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., рідко. Те саме, що пу́рхати. Ані птиця не порхала, ані вітер не віяв, – непроглядний гай стоїть тихий та спокійний, темний та свіжий (Марко Вовчок); * Образно. На сьоме небо порхнув Геннадій. Душа його співала (П. Автомонов).  Словник української мови у 20 томах
3. порхати — ПУ́РХАТИ (перев. про птахів — з легким шумом перелітати з місця на місце), ПО́РХАТИ рідше, ФУ́РКАТИ розм., ПЕРХАТИ діал. — Док.: пу́рхнути, порхну́ти, фу́ркнути. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (І.  Словник синонімів української мови
4. порхати — ПО́РХАТИ, аю, аєш, недок., ПОРХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., рідко. Те саме, що пу́рхати. Ані птиця не порхала, ані вітер не віяв, — непроглядний гай стоїть тихий та спокійний, темний та свіжий (Вовчок, І, 1955, 367); *Образно. На сьоме небо порхнув Геннадій.  Словник української мови в 11 томах