пост —
пост іменник чоловічого роду місце, пункт спостереження; група осіб, які перебувають у певному місці для охорони або спостереження; посада
Орфографічний словник української мови
пост —
(служба) ПОСАДА; (варта) у. стійка; п. ф. ПОСТОВИЙ, у. стійковий, стійкар.
Словник синонімів Караванського
пост —
[пост] -ста, м. (на) поусту, мн. пости, поус'т'іў
Орфоепічний словник української мови
пост —
-а, ч. 1》 Місце, пункт, з якого зручно стежити за ким-, чим-небудь або охороняти когось, щось. || Місце на двоколійних залізницях, де зосереджено управління стрілками й сигналами, що убезпечують рух поїздів. Метеорологічний пост.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пост —
ПОСТ, а, ч. 1. Місце, пункт, з якого зручно стежити за ким-, чим-небудь або охороняти когось, щось. Невтомні міліціонери Стоять на своїх постах (К.
Словник української мови у 20 томах
пост —
У, ч., комп. Лист електронною поштою. Взагалі-то, наскільки я зрозумів, розрахунок автора посту був, очевидно, на те, що пост делітнуть... ;) (Інтернет).
Словник сучасного українського сленгу
пост —
(франц. poste, від лат. positus – поставлений) 1. Об’єкт, що охороняється й обороняється вартовим. 2. Боєць або невеликий військовий підрозділ, що виконує спеціальне завдання, яке стосується вартової служби й спостереження за місцевістю та повітрям. 3. Воєнізована охорона підприємств.
Словник іншомовних слів Мельничука
пост —
ПОСА́ДА (службове становище, пов'язане з виконанням певних обов'язків в установі, на підприємстві тощо), МІ́СЦЕ, МІ́СТО заст.; ПОСТ, ПОРТФЕ́ЛЬ розм. (відповідальна посада).
Словник синонімів української мови
пост —
ПОСТ, а́, ч. 1. Місце, пункт, з якого зручно стежити за ким-, чим-небудь або охороняти когось, щось. Невтомні міліціонери Стоять на своїх постах (Гер.
Словник української мови в 11 томах
пост —
рос. пост 1. Об'єкт, що охороняється вартовим. 2. Воєнізована охорона підприємств. 3. Відповідальна посада. 4. Місце, в якому зосереджені різні технічні засоби, сигнали. 5. Місце постійного чергування, спостереження.
Eкономічна енциклопедія