потайний —
-а, -е. 1》 Розташований або зроблений так, що його важко знайти, побачити, помітити. || Відомий небагатьом або тільки комусь одному. || Захований від сторонніх очей, замаскований. || Скрадливий, ледь чутний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
потайний —
ПОТАЙНИ́Й, а́, е́. 1. Розташований або зроблений так, що його важко знайти, побачити, помітити. Двоє дверей: одні – маленькі, низькі – потайні; другі – великі (С. Васильченко); Функе сховав книжку в скриньку, замкнув, поклав ключик у потайну кишеню (Н.
Словник української мови у 20 томах
потайний —
підколо́дна (потайна́) гадю́ка (га́дина); підколо́дний (потайни́й) гад, лайл. Підступна, зловмисна людина. — Хіба ж ти людина! Кидався до неї з кулаками. А вона тільки плечем поведе, сміється, гадюка підколодна (Н. Рибак); Іду я — і дихати мені важко..
Фразеологічний словник української мови
потайний —
ЗА́МКНЕНИЙ (який неохоче спілкується з іншими), ЗА́МКНУТИЙ, НЕТОВАРИ́СЬКИЙ, МАЛОТОВАРИ́СЬКИЙ, ПОТАЙНИ́Й, СКРИ́ТНИЙ (який неохоче ділиться своїми думками, настроєм і т. ін.).
Словник синонімів української мови
потайний —
Потайни́й, -на́, -не́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
потайний —
ПОТАЙНИ́Й, а́, е́. 1. Розташований або зроблений так, що його важко знайти, побачити, помітити. Двоє дверей: одні — маленькі, низькі — потайні; другі — великі (Вас.
Словник української мови в 11 томах
потайний —
Потайни́й, -а́, -е́ Потайной, тайный, скрытый. Потайного собаки гірш треба боятися. Ном. № 3046. Тілько скажу подружжю потайному. Чуб. V. 663. Пошептом дає козакам потайний наказ. К. ЦН. 213. Потайний гріх ще й грішніщий. Г. Барв. 452. Потайна лихоманка. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка