пригожий

1. здалий, знадібний, придатний, потрібний, зручний

2. догідний, відповідний, вчасний, начасний, слушний, сприятливий

3. гожий, прегожий, див. красивий, елегантний, граціозний, ізящний, милий

хохл. (прігожій) гожий

Значення в інших словниках

1. пригожий — приго́жий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пригожий — див. вродливий  Словник синонімів Вусика
3. пригожий — -а, -е. 1》 нар.-поет. Те саме, що гожий 1). || у знач. ім. пригожий, -жого, ч.; пригожа, -жої, ж.Гарна, вродлива людина. 2》 розм. Те саме, що гожий 3). || Відповідний для чого-небудь. || Зручний (про момент, час і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пригожий — ПРИГО́ЖИЙ, ПРИГО́Ж, а, е. 1. нар.-поет. Те саме, що го́жий 1. – Балабуха чоловік вчений, пригожий, має вже парафію (І. Нечуй-Левицький); Пригож мій дядько, Радя Локотош. У нього зір – як зорі в морі (В.  Словник української мови у 20 томах
5. пригожий — ВІДПОВІ́ДНИЙ (який підходить для даного випадку), ПОТРІ́БНИЙ, НАЛЕ́ЖНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙ, ПРИСТО́ЙНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ПРИНАГІ́ДНИЙ, ПРИГО́ЖИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. пригожий — Приго́жий, -жа, -же  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. пригожий — ПРИГО́ЖИЙ, ПРИГО́Ж, а, е. 1. нар.-поет. Те саме, що го́жий 1. — Балабуха чоловік вчений, пригожий, має вже парафію (Н.-Лев., III, 1956, 54); Пригож мій дядько, Радя Локотош. У нього зір — як зорі в морі (Сос.  Словник української мови в 11 томах
8. пригожий — Пригожий, -а, -е Пригожій, красивый, хорошій. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, ви гожі й пригожі. Рудч. Чп. 148. Пригожа, як рожа. Мет. 208.  Словник української мови Грінченка