просвітитель —
просвіти́тель іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
просвітитель —
-я, ч. 1》 іст. Прихильник просвітительства (у 1 знач.). 2》 Пропагандист прогресивних ідей, знань, культури і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
просвітитель —
ПРОСВІТИ́ТЕЛЬ, я, ч. 1. іст. Прихильник просвітительства (у 1 знач.). Просвітителі (Вольтер та інші) вели боротьбу з феодальними порядками й висміювали середньовічні забобони (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
просвітитель —
ПРОПАГАНДИ́СТ (ідей, учення, наукових знань тощо), ПРОСВІТИ́ТЕЛЬ, ПРОПОВІ́ДНИК книжн., уроч.; ПОПУЛЯРИЗА́ТОР (перев. наукових знань). Невдовзі Пантелеймон Махиня став для валявчан і вчителем грамоти, і тлумачем біжучих подій, і пропагандистом (Д.
Словник синонімів української мови
просвітитель —
ПРОСВІТИ́ТЕЛЬ, я, ч. 1. іст. Прихильник просвітительства (у 1 знач.). Просвітителі (Вольтер та інші) вели боротьбу з феодальними порядками й висміювали середньовічні забобони (Іст. СРСР, II, 1957, 53); Радіщев..
Словник української мови в 11 томах