простий

1. (засіб) немудрий, нехитромудрий, звичайний, (люд) посполитий, (поведінка) скромний, немибагливий, негордий

2. це напрям

Значення в інших словниках

1. простий — 1. (який дуже доступний за будовою та розумінням) нескладний, легкий, неважкий, книжн. елементарний, (без замислуватості) нехитрий, (з елементами спрощення) примітивний, спрощений;...  Словник синонімів Полюги
2. простий — про́сти́й прикметник  Орфографічний словник української мови
3. простий — Не складний; (плян) не важкий, зрозумілий; (- мову) не вигадливий, не пишномовний, не кучерявий; (- життя) буденний; (обід) не пишний, не розкішний, скромний; (- гру актора) природний; (лист) звичайний, не рекомендований; (- карту) не козирний...  Словник синонімів Караванського
4. простий — I (про людину) невигадливий, нехитрий, простак, цростакуватий, простацький, простаченко, простачина, простачисько, простачок, простенький, простесенький, простецький, простиня, простісінький, простіський, простолюдець, простолюдин і простолюдин, простолюдний II див. скромний  Словник синонімів Вусика
5. простий — [простией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і і [простий] м. (на) -стому/проус'т'ім, мн. проус'т'і  Орфоепічний словник української мови
6. простий — проста, просте. 1》 тільки простий.Елементарний за складом, однорідний; прот. складний, складений. || Нескладний за будовою, устроєм. || Первинний, основний, вихідний. Прості форми монополії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. простий — ПРО́СТИ́Й, про́ста́, про́сте́. 1. тільки прости́й. Елементарний за складом, однорідний; протилежне складний, складений. Вага складного атома дорівнює сумі заг простих атомів, що утворюють його (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
8. простий — важли́вий (рідше ва́жний, вели́кий) птах; важли́ва (рідше ва́жна, вели́ка, не проста́) пти́ця. Людина, яка займає високе становище в суспільстві й має владу, вагу, великий вплив.  Фразеологічний словник української мови
9. простий — ГРУ́БИЙ (погано оброблений, позбавлений витонченості), ПРО́СТИ́Й, НЕЗГРА́БНИЙ, НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм. (перев. про меблі, споруди). Гудзики з бази виписали такі грубі, неякісні, що ніяк до того матеріалу не пасували (В.  Словник синонімів української мови
10. простий — Про́стий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. простий — ПРО́СТИ́Й, про́ста́, про́сте́. 1. тільки прости́й. Елементарний за складом, однорідний; протилежне складний, складений. Вага складного атома дорівнює сумі заг простих атомів, що утворюють його (Заг.  Словник української мови в 11 томах
12. простий — Простий, -а, -е 1) Простой. Простий люд. К. ЧР. 359. Хто таки, простий чоловік, дається в знаки. Ном. № 4114. 2) Прямой. Визволь, Господи, невольника з неволі на простії дороги. АД. І. 91. Я знаю сам, що просте, що кривее. К. Іов. 15.  Словник української мови Грінченка