прочий

Інший

Значення в інших словниках

1. прочий — ПРО́ЧИЙ, а, е, заст., діал. Інший. Він і не жив дома, він не дуже до мужицької роботи, як усі прочі (Г. Квітка-Основ'яненко); Серед прочих людей він видавався велетом (І. Франко); Сівши з нею в малу повозку, ми поїхали вдвійці вперед, за нами мати і проче товариство (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах