пруття —
пру́ття іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
пруття —
див. гілка; стебло
Словник синонімів Вусика
пруття —
-я, с. Збірн. до прут.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пруття —
ПРУ́ТТЯ, я, с. Збірн. до прут. Пішло щастя в ліс по пруття (приказка); Микола парить березове пруття, крутить ужівки (І. Франко); Все під снігом, все мертве. Оббиті сухі ялиці брязкотять і висвистують пруттям (У. Самчук); – А мій ..
Словник української мови у 20 томах