підряджати

Згоджувати, згодити, позгоджувати, підгожати, підгодити, попідгожати, угоджувати, угодити, поугоджувати, домовлюватися, домовитися, подомовлюватися, умовлятися, умовитися, повмовлятися, змовляти, змовити, позмовляти, наймати, найняти, понаймати

Значення в інших словниках

1. підряджати — підряджа́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підряджати — -аю, -аєш, недок., підрядити, -ряджу, -рядиш, док., перех. Наймати або складати угоду, зобов'язуючи виконати яку-небудь роботу на певних умовах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підряджати — ПІДРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДРЯДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., кого. Наймати або складати угоду, зобов'язуючи виконати яку-небудь роботу на певних умовах. З ліса [лісу] виїхав якийсь чоловік візком. Олеся підрядила його до Богуслава, сіла на віз і поїхала (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
4. підряджати — НАЙМА́ТИ (приймати для виконання якої-небудь роботи за певне винагородження, за плату), БРА́ТИ розм., ГОДИ́ТИ діал.; НАБИРА́ТИ (певну кількість); ПІДРЯДЖА́ТИ, ДОГОВО́РЮВАТИ розм., РЯДИ́ТИ заст., ЗРЯДЖА́ТИ діал., ПОРЯДЖА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
5. підряджати — ПІДРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДРЯДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., перех. Наймати або складати угоду, зобов’язуючи виконати яку-небудь роботу на певних умовах. З ліса [лісу] виїхав якийсь чоловік візком. Олеся підрядила його до Богуслава, сіла на віз і поїхала (Н.-Лев., III, 1956, 161).  Словник української мови в 11 томах