референція —
рефере́нція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
референція —
-ї, ж. 1》 Довідка, відзив про колишню службу, роботу. || Рекомендація, характеристика, яка дається особі чи підприємству іншою особою, яка користується довірою в ділових колах. 2》 Довідка про платоспроможність певної фірми чи особи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
референція —
РЕФЕРЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. Довідка, відзив про колишню службу, роботу. 2. Довідка про платоспроможність певної фірми чи особи. 3. лінгв. Відношення між референтом (у 3 знач.) і мовним знаком. Світ телереклами, при ближчому розгляді, є абсолютно герметичним.
Словник української мови у 20 томах
референція —
(англ. reference) 1. довідка про службу та службові обов’язки особи, що містить також відгук про її роботу. 2. рекомендація, характеристика...
Економічний словник
референція —
рефере́нція (нім. Referenz, від лат. refero – доповідаю) 1. Довідка, відзив про колишню службу. 2. У капіталістичних державах – свідчення про платоспроможність певної фірми чи особи.
Словник іншомовних слів Мельничука
референція —
РЕФЕРЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. Довідка, відзив про колишню службу, роботу. 2. У капіталістичних країнах — довідка про платоспроможність певної фірми чи особи.
Словник української мови в 11 томах
референція —
рос. референция 1. Довідка про роботу і службові обов'язки особи, що містить одночасно відгук про її роботу. 2. Рекомендація, характеристика...
Eкономічна енциклопедія