рідіти —
ріді́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
рідіти —
[р'ід’ітие] -д'ійеи
Орфоепічний словник української мови
рідіти —
-іє, недок. 1》 Ставати рідким (у 3, 6 знач.). 2》 Зменшуватися в кількості, ставати нечисленним.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рідіти —
РІДІ́ТИ, і́є, недок. 1. Ставати рідким (у 3, 6 знач.). 2. Зменшуватися в кількості, ставати нечисленним. Фашистський полк он відступає – й рідіє, тане на очах (П.
Словник української мови у 20 томах
рідіти —
ПОРІДІ́ТИ (стати менш густим, щільним, численним), ПОРІ́ДШАТИ, ПРОРІДІ́ТИ, ЗРІДІ́ТИ, ПОРІДІ́ШАТИ розм., ЗРІ́ДНУТИ діал. — Недок.: ріді́ти, рі́дшати, рі́днути. Парк помітно порідів, алеї були укриті іржавим листом (П.
Словник синонімів української мови
рідіти —
РІДІ́ТИ, і́є, недок. 1. Ставати рідким (у 3, 6 знач.). 2. Зменшуватися в кількості, ставати нечисленним. Фашистський полк он відступає — й рідіє, тане на очах (Тич.
Словник української мови в 11 томах