Значення в інших словниках
-
сам —
сам займенник
Орфографічний словник української мови
-
сам —
САМ, САМИЙ – САМИЙ Сам, -а, -є, рідше самий, сама, саме (само), займ. означ. Вживається з іменником або особовим займенником, указуючи на особу чи предмет, що є джерелом або об’єктом дії, стану (у значенні "тільки один"), для позначення особи...
Літературне слововживання
-
сам —
зай., саменький, самісінький, сам-самісінький, д. саміський; ФР. власною особою, не хто інший, а <н. сам цар>; (з нст. сл. пошлю) особисто, персонально, власними силами, фр. добровільно; (гуляю) самотою, самостійно, без супроводу; ЕВ.
Словник синонімів Караванського
-
сам —
[сам] самого, самому, самим, м. (на) самому (сам'ім); ж. сама, самойі, сам'ій, самойу, м. (на) сам'ій; с. саме, самого; мн. сам'і, самих
Орфоепічний словник української мови
-
сам —
рідше самий, сама, само і саме; мн. сами і самі; займ. означ. 1》 Уживається з ім. чи особ. займ., вказуючи на особу чи предмет, що безпосередньо є джерелом чи об'єктом дії, стану.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сам —
САМ, рідше САМИ́Й, сама́, само́ і саме́; мн. сами́ і самі́; займ. означ. 1. Уживається з іменником або особовим займенником, вказуючи на особу чи предмет, що безпосередньо є джерелом або об'єктом дії, стану.
Словник української мови у 20 томах
-
сам —
сам: ◊ сам розум → розум ◊ сам розум дикту́є → розум
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
сам —
Сам варив, сам і пік, тай так минув йому вік. Про безженного старого парубка. Сам від себе не втечеш. Голосу свого сумління не заглушиш нічим. Сам де схочу—там і скочу. Я у нікого дозволу не питаю. Сам куй, сам дуй, сам жари і сам гроші бери.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
сам —
♦ Сам жене, жрм; жарт.-ірон. Самогон.
Словник жарґонної лексики української мови
-
сам —
гово́рить сам за се́бе. Не потребує доказів, пояснень. — Вільному воля,— знизав плечима агент.— Я своїм товаром не набиваюсь — він сам за себе говорить (М. Стельмах); Те, що кращі стрічки останніх років — це екранізації творів М. Коцюбинського...
Фразеологічний словник української мови
-
сам —
БЕЗРІ́ДНИЙ (який не має родичів); БЕЗСІМЕ́ЙНИЙ, БЕЗРОДИ́ННИЙ (який не завів родини); САМО́ТНІЙ (САМІ́ТНИ́Й), ОДИНО́КИЙ (який не завів родини або живе без родини); САМ, ОДИ́Н, САМ-ОДИ́Н підсил. розм., САМ-САМІ́СІНЬКИЙ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
-
сам —
Сам, сама́, само́; н. мн. сами́ і самі́, -ми́х. Ми сами́[і́] це зро́бимо
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сам —
САМ, рідше САМИ́Й, сама́, само́ і саме́; мн. сами́ і самі́; займ. означ. 1. Уживається з іменником або особовим займенником, вказуючи на особу чи предмет, що безпосередньо є джерелом або об’єктом дії, стану.
Словник української мови в 11 томах
-
сам —
Сам, сама, саме мѣст. 1) Самъ, сама, само. Біг дає, як сам знає. Ном. № 32. За багачем сам чорт з калачем. Ном. № 1423. Адже дзеркало показує пику, якої саме не баче. Ном. № 13828. 2) Самъ одинъ, одинъ только, одинъ лишь.
Словник української мови Грінченка