Значення в інших словниках
-
самовар —
самова́р іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
самовар —
[самовар] -ра, м. (ў) -р'і, мн. -рие, -р'іў
Орфоепічний словник української мови
-
самовар —
-а, ч. Металева своєрідна за формою посудина для кип'ятіння води з топкою всередині, що наповнюється перев. вугіллям. || Така ж за формою посудина, в якій вода кип'ятиться за допомогою електрики. || чого і без додатка. Кількість води, що вміщується в цій посудині.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
самовар —
САМОВА́Р, а, ч. 1. Металева своєрідна за формою посудина для кип'ятіння води з топкою всередині, що наповнюється перев. вугіллям. Серед столу, на мідяному підносі, стояв блискучий самовар і мугикав стиха якусь журливу пісеньку (Панас Мирний)...
Словник української мови у 20 томах
-
самовар —
самова́р вул. поїзд (ст): Самовар – від високого комина льокомотиви старого типу (Горбач); Хоч поїзди не ходили, ми захопили якийсь самовар з кількома вагонами, що пхався на Самбір. Нас кількадесят зайняли два вагони (Селепко)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
самовар —
Латунний, мідний або посріблений посуд для приготування чаю; нагрівається деревним вугіллям, теп. також і електрикою; раніше поширений переважно в Росії; знаменита фабрика с. у Тулі.
Універсальний словник-енциклопедія
-
самовар —
Самова́р, -ра; -ва́ри, -ва́рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
самовар —
САМОВА́Р, а, ч. 1. Металева своєрідна за формою посудина для кип’ятіння води з топкою всередині, що наповнюється перев. вугіллям. Серед столу, на мідяному підносі, стояв блискучий самовар і мугикав стиха якусь журливу пісеньку (Мирний, І, 1954, 323)...
Словник української мови в 11 томах
-
самовар —
Самовар, -ру и самоварь, -рю м. Самоваръ. Ухватив, як панського самовару. Ном. № 6571.
Словник української мови Грінченка