самовродок —
самовро́док 1 іменник чоловічого роду зерно, шматок благородного металу рідко самовро́док 2 іменник чоловічого роду, істота про людину рідко
Орфографічний словник української мови
самовродок —
-дка, ч., рідко. Те саме, що самородок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
самовродок —
САМОВРО́ДОК, дка, ч., рідко. Те саме, що саморо́док. Ото снилось йому, що в нього був трус, що при трусі тому знайдено кілька примірників тоненького збірника творів українського поета-самовродка Рябоклячки (М. Коцюбинський).
Словник української мови у 20 томах
самовродок —
САМОВРО́ДОК, дка, ч., рідко. Те саме, що самородок. Ото снилось йому, що в нього був трус, що при трусі тому знайдено кілька примірників тоненького збірника творів українського поета-самовродка Рябоклячки (Коцюб., І, 1955, 161).
Словник української мови в 11 томах