серйозний —
див. поважний
Словник синонімів Вусика
серйозний —
[сеирйознией] м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
серйозний —
-а, -е. 1》 Який відзначається вдумливістю, розважливістю в думках і вчинках, у ставленні до життя (про людину); статечний. || Стриманий у вияві своїх почуттів; суворий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
серйозний —
СЕРЙО́ЗНИЙ, а, е. 1. Який відзначається вдумливістю, розважливістю в своїх думках і вчинках, у ставленні до життя (про людину); статечний.
Словник української мови у 20 томах
серйозний —
А, -е. Впливовий, сильний. Цей дядя серйозний, так що тримайся за нього. Може, кудись пропихне.
Словник сучасного українського сленгу
серйозний —
ВАЖКИ́Й (про злочин, провину тощо — пов'язаний з дуже поганими вчинками та їх наслідками), ТЯЖКИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, СЕРЙО́ЗНИЙ, СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ підсил. (Джонатан:) Важкі гріхи.. взяв на душу нещасний мій товариш! (Леся Українка); Тяжкий злочин — убивство (М.
Словник синонімів української мови
серйозний —
Серйо́зний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
серйозний —
СЕРЙО́ЗНИЙ, а, е. 1. Який відзначається вдумливістю, розважливістю в своїх думках і вчинках, у ставленні до життя (про людину); статечний.
Словник української мови в 11 томах