скуповувати

Займати, зайняти, займити, позаймати, обсаджувати, обсадити, пообсаджувати

Значення в інших словниках

1. скуповувати — скупо́вувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. скуповувати — Скупляти; (тут і там) КУПУВАТИ, закуповувати.  Словник синонімів Караванського
3. скуповувати — -ую, -уєш і розм. скупляти, -яю, -яєш, недок., скупити, скуплю, скупиш; мн. скуплять; док., перех. 1》 Купувати все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях, у всіх чи багатьох. 2》 тільки недок. Купувати що-небудь для перепродажу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скуповувати — СКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш і розм. СКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СКУПИ́ТИ, скуплю́, ску́пиш; мн. ску́плять; док., що, чого. 1. Купувати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях, у всіх або багатьох.  Словник української мови у 20 томах
5. скуповувати — КУПУВА́ТИ (діставати щось за гроші), КУПЛЯ́ТИ розм., НАБУВА́ТИ розм., ОКУПА́ТИ діал.; НАКУПО́ВУВАТИ, НАКУПЛЯ́ТИ розм. (щось одне у великій кількості або багато різних предметів); СКУПО́ВУВАТИ, СКУПА́ТИ, СКУПЛЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. скуповувати — Скупо́вувати, -по́вую, -по́вуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. скуповувати — СКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш і розм. СКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СКУПИ́ТИ, скуплю́, ску́пиш; мн. ску́плять; док., перех. 1. Купувати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях, у всіх або багатьох.  Словник української мови в 11 томах
8. скуповувати — Скуповувати, -вую, -єш сов. в. скупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Скупать, скупить.  Словник української мови Грінченка