Словник чужослів Павло Штепа

совати

Тицяти, тицьнути, потицяти, натицяти, натицьнути, стицяти, стицьнути, утицяти, утицьнути, повтицяти, штурхати, штурхнути, штурхонути, виштурхувати, виштурхнути, повиштурхувати, зіштурхати, зіштурхнути, позіштурхати, поштурхати, шурхати, шурхнути, зішурхати, зішурхнути, позішурхати

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. совати — со́вати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. совати — (до кишені) пхати, засувати; (хабар) тицяти, сунути; (дрючки в колеса) вставляти, стромляти; (ногами) дриґати, совгати; (чим) пересувати що; сувати.  Словник синонімів Караванського
  3. совати — -аю, -аєш, недок. 1》 перех. Рухаючи щось, поміщати його куди-небудь. || Давати щось кому-небудь поспішно, недбало чи потай. 2》 перех., розм. Направляти щось куди-небудь поштовхом, різким рухом. 3》 перех. і неперех., що, чим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. совати — СО́ВАТИ, аю, аєш, недок. 1. кого – що. Рухаючи щось, поміщати його куди-небудь. Щоб приховати його [нервовий дрож], князь совав руки в кишені халата (С.  Словник української мови у 20 томах
  5. совати — вставля́ти (встромля́ти) / вста́вити (встроми́ти) па́лиці (па́лицю, па́лки́) в коле́са кому. Перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось. Каїтан перестрів Сторожука біля контори: — Ти мені, Сторожук, палиці в колеса не вставляй (М.  Фразеологічний словник української мови
  6. совати — ДАВА́ТИ (комусь особисто, до рук), ПОДАВА́ТИ, ВКЛАДА́ТИ зі сл. в руку (руки), перев. уроч.; ВРУЧА́ТИ (в офіційній, урочистій обстановці); ПЕРЕДАВА́ТИ (від однієї особи до іншої); РОЗДАВА́ТИ, РОЗТИКА́ТИ розм. (кільком, багатьом); ВІДДАВА́ТИ (перев.  Словник синонімів української мови
  7. совати — Со́вати, -ваю, -ваєш, -ває  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. совати — СО́ВАТИ, аю, аєш, недок. 1. перех. Рухаючи щось, поміщати його куди-небудь. Щоб приховати його [нервовий дрож], князь совав руки в кишені халата (Добр., Очак.  Словник української мови в 11 томах
  9. совати — Со́вати, -ваю, -єш гл. Совать, двигать.  Словник української мови Грінченка