Словник чужослів Павло Штепа

строїти

див. конструювати

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. строїти — Стро́їти: — одягати [33] (в що)— вбирати, вдягати [II] — вбирати гарно [IV] — гарно зодягатися [XI]  Словник з творів Івана Франка
  2. строїти — стро́їти 1 дієслово недоконаного виду шикувати; настроювати; влаштовувати стро́їти 2 дієслово доконаного виду з'єднати по три строї́ти дієслово доконаного виду струїти діал.  Орфографічний словник української мови
  3. строїти — СТРО́ЇТИ¹, стро́ю, стро́їш, недок., кого, що. 1. Ставити людей в ряди, шеренги; шикувати. 2. Надавати якому-небудь музичному інструментові певної висоти звуку, певного строю; настроювати. В ..  Словник української мови у 20 томах
  4. строїти — строїти: ◊ строїти шту́ки → штука  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. строїти — (кого?), строю, строїш, недок. Ставити на місце, розбиратися з кимось. Щоправда, Євка намагалася час від часу їх «строїти» — типу, не куріть перед підйомом, давайте, підривайтесь, не робіть привал за привалом (І. Карпа).  Словник сучасного українського сленгу
  6. строїти — I строю, строїш, недок., перех. 1》 Ставити людей в ряди, шеренги; шикувати. 2》 Надавати якому-небудь музичному інструментові певної висоти звуку, певного строю; настроювати. 3》 розм., рідко. Те саме, що будувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. строїти — валя́ти (кле́їти) ду́рня. 1. Робити дурниці, безглузді вчинки; поводитися не так, як слід. Петрусь сів. Просто на вогкий, холодний гравій.— Хлопчики, викидайте мене разом з добром, більше я ні на що не здатен.— Кинь дурня клеїти!...  Фразеологічний словник української мови
  8. строїти — БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док.  Словник синонімів української мови
  9. строїти — Стро́їти, стро́ю, стро́їш, стро́їть, стро́ять; строй, стро́ймо, стро́йте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. строїти — СТРО́ЇТИ¹, стро́ю, стро́їш, недок., перех. 1. Ставити людей в ряди, шеренги; шикувати. 2. Надавати якому-небудь музичному інструментові певної висоти звуку, певного строю; настроювати. В.. класі строять музичні інструменти (У. Кравч., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
  11. строїти — Стро́їти, -ро́ю, -їш гл. 1) Одѣвать, наряжать. Ном. № 9313. 2) Настраивать. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій. Чуб. III. 384. 3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Стрійте коні. Н. Вол. у. В стані свічка горить, там Івасьо коня строїть. Чуб. III. 416.  Словник української мови Грінченка