схватка —
схва́тка іменник жіночого роду пристрій для підтримки або з'єднання чого-небудь; сутичка — рідко
Орфографічний словник української мови
схватка —
СХВА́ТКА, и, ж. 1. Пристрій для підтримки або з'єднання чого-небудь. Схватки рами. 2. рідко. Сутичка ворожих військ; бій. Раз у схватці з татарами убили під дідом коня (О. Стороженко); [Орлик:] Ми б'ємось день і ніч! Я втратив лік атакам, контратакам і рукопашним схваткам штиковим (О. Левада).
Словник української мови у 20 томах
схватка —
СХВА́ТКА, и, ж. 1. Пристрій для підтримки або з’єднання чого-небудь. Схватки рами. 2. рідко. Сутичка ворожих військ; бій. Раз у схватці з татарами убили під дідом коня (Стор., І, 1957, 81); [Орлик:] Ми б’ємось день і ніч!...
Словник української мови в 11 томах