Значення в інших словниках
-
тальк —
тальк іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
тальк —
ТАЛЬК, у, ч. Шаруватий м'який мінерал білого або блідо-зеленого кольору. До природних силікатів належать польові шпати, слюди, глина, азбест, тальк (з навч. літ.); // Порошок із цього мінералу, що застосовується в техніці та медицині.
Словник української мови у 20 томах
-
тальк —
-у, ч. Шаруватий м'який мінерал білого або блідо-зеленого кольору. || Порошок із цього мінералу, що застосовується в техніці та медицині.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тальк —
(нім. Talk, з італ., ісп. talco, від араб. талк) мінерал класу силікатів, блідо-зеленого, білого кольорів. Використовують в електротехніці, як наповнювач – у парфюмерії, гумовій і паперовій промисловості.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
тальк —
Мінерал, силікат магнію; утворює лускуваті блідо-зелені, дуже м'які асоціації, масні на дотик; використовують в паперовій і ґумовій промисловості, для виготовлення вогнетривких фарб, лікувальніх засобів (присипки), у косметиці (пудри, кольорові олівці).
Універсальний словник-енциклопедія
-
тальк —
Тальк, -ку, -кові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
тальк —
ТАЛЬК, у, ч. Шаруватий м’який мінерал білого або блідо-зеленого кольору. До природних силікатів належать польові шпати, слюди, глина, азбест, тальк (Заг. хімія, 1955, 447); // Порошок із цього мінералу, що застосовується в техніці та медицині.
Словник української мови в 11 томах