тример —
три́мер іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
тример —
три́мер (англ. trimmer, від trim – впорядкувати, врівноважувати) 1. Верстат для поперечного розпилювання пиломатеріалів (дощок, рейок тощо).
Словник іншомовних слів Мельничука
тример —
ТРИ́МЕР, а, ч. 1. техн. Змінний електричний конденсатор малої ємності, що застосовується для настроювання апаратури. 2. Пересувна вантажна машина для сипучих вантажів, що здатна відкидати їх далеко вбік. 3. Верстат з кількома пилками для поперечного розпилювання.
Словник української мови у 20 томах
тример —
I тр`имер-а, ч. 1》 тех. Змінний електричний конденсатор малої ємності, що застосовується для настроювання радіоапаратури. 2》 Пересувна вантажна машина для сипучих вантажів, що здатна відкидати їх далеко вбік.
Великий тлумачний словник сучасної мови