узнавати

1. пізнавати, пізнати, розпізнавати, розпізнати, порозпізнавати, спізнавати, спізнати, поспізнавати, упізнавати, упізнати, повпізнавати, запізнаватися, запізнатися, позапізнаватися

2. дізнаватися, дізнатися, подізнаватися, див. рекогноскувати, слідити, підстерегати, шпіонити

Значення в інших словниках

1. узнавати — Визнавати [VI]  Словник з творів Івана Франка
2. узнавати — узнава́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. узнавати — УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ), наю́, нає́ш, недок., УЗНА́ТИ (ВЗНА́ТИ), на́ю, на́єш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Одержувати відомості, дізнаватися про кого-, що-небудь.  Словник української мови у 20 томах
4. узнавати — (взнавати), -наю, -наєш, недок., узнати (взнати), -наю, -наєш, док., перех. і неперех. 1》 Одержувати відомості, дізнаватися про кого-, що-небудь. || Довідуватися про кого-, що-небудь, розпитуючи, вивідуючи, спостерігаючи і т. ін. || перев. док.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. узнавати — ВИВЧА́ТИ що (навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій-небудь галузі), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ОПАНО́ВУВАТИ, ОВОЛОДІВА́ТИ чим, СТУДІЮВА́ТИ книжн., ПРОХО́ДИТИ розм., ШТУРМУВА́ТИ розм., ВГРИЗА́ТИСЯ (УГРИЗА́ТИСЯ) в що, розм.  Словник синонімів української мови
6. узнавати — УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ), наю́, нає́ш, недок., УЗНА́ТИ (ВЗНА́ТИ), на́ю, на́єш, док., перех. і неперех. 1. Одержувати відомості, дізнаватися про кого-, що-небудь. Багато узнавала Катерина од дівчат про людей, ще більше говорили вони про себе (Григ., Вибр.  Словник української мови в 11 томах