Значення в інших словниках
-
учасник —
уча́сник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
учасник —
СПІВУЧАСНИК, спільник, (у ділі) партнер, (творчий) співавтор, (війни) ветеран, (експедиції) член, (неодмінний) <н. подорожей> бувалець, товариш
Словник синонімів Караванського
-
учасник —
див. спільник
Словник синонімів Вусика
-
учасник —
[учасниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови
-
учасник —
УЧА́СНИК, а, ч. Той, хто бере або брав участь у чому-небудь. Сі [літературні] вечори тільки й цікаві для самих учасників (Леся Українка); Семен Ларивонович був учасник Вітчизняної війни, визнаний герой (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
учасник —
-а, ч. Той, хто бере чи брав участь у чому-небудь. Учасник дорожнього руху — особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій тощо. || Той, хто входить до складу якої-небудь організації, об'єднання і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
учасник —
Уча́сник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
учасник —
УЧА́СНИК, а, ч. Той, хто бере або брав участь у чому-небудь. Сі [літературні] вечори тільки й цікаві для самих учасників (Л. Укр., II, 1951, 32); Семен Ларивонович був учасник Вітчизняної війни, визнаний герой (Ю. Янов.
Словник української мови в 11 томах
-
учасник —
рос. участник учасник економічного процесу, бізнес-операції, угоди; особа. яка бере безпосередню участь у проведенні операції, має істотний вплив на її результати.
Eкономічна енциклопедія