Значення в інших словниках
-
фон —
фон 1 іменник чоловічого роду одиниця виміру фон 2 іменник чоловічого роду тло фон 3 частка частка перед німецьким дворянським прізвищем незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
фон —
див. ТЛО; (у радіоприймачі) шум, звукова перешкода.
Словник синонімів Караванського
-
фон —
ФОН¹, у, ч. 1. Основний колір, тон, на якому зроблено малюнок, візерунок, умовний знак і т. ін.; поле; тло. З будинків найбільше подобались мені університет і академія, в класичному стилі, з надвірними фресками на золотому фоні (М.
Словник української мови у 20 томах
-
фон —
I -у, ч. Те саме, що тло. II ч., спец. 1》 род. -у. Звукові перешкоди, шум, тріск у телефоні, гучномовці, апараті звукового кіно і т. ін. 2》 род. -а. Одиниця рівня гучності звуку. 3》 род. -у. Природний рівень радіації.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
фон —
(франц. fond, від лат. fondus – дно, основа) 1. Сторонній шум тріск, який іноді супроводить відтворення звуку в радіо, звуковому кіно тощо. 2. Основний колір, тон художнього твору.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
фон —
ТЛО (основний колір, на якому зроблено або робиться малюнок, візерунок тощо), ФОН, ПО́ЛЕ. Він (Тарас) зробить темне з коричневим тло (Вас. Шевчук); Вона була в гарному ситцевому платті, із темного його тла впадали у вічі якісь сині тони (І.
Словник синонімів української мови
-
фон —
ФОН¹, у, ч. 1. Основний колір, тон, на якому зроблено малюнок, візерунок, умовний знак і т. ін.; поле. З будинків найбільше подобались мені університет і академія, в класичному стилі, з надвірними фресками на золотому фоні (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах