Значення в інших словниках
-
футбол —
футбо́л іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
футбол —
у. копаний м'яч.
Словник синонімів Караванського
-
футбол —
[фудбол] -лу, м. (на) -л'і
Орфоепічний словник української мови
-
футбол —
ФУТБО́Л, у, ч. Спортивна гра, у якій гравці кожної з двох команд, б'ючи м'яч ногами, головою або тулубом, намагаються провести його у ворота супротивника якомога більше разів.
Словник української мови у 20 томах
-
футбол —
футбол: ◊ при футболі кі́вати → кивати
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
футбол —
-у, ч. Спортивна гра, у якій гравці кожної з двох команд, б'ючи м'яч ногами, головою або тулубом, намагаються провести його у ворота супротивника якомога більше разів; сокер.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
футбол —
футбо́л (англ. football, від foot – ступня й ball – м’яч) спортивна командна гра з м’ячем.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
футбол —
Командна спортивна гра; відбувається між 2 командами (по 11 спортсменів разом із воротарем у кожній) на футбольному полі; перемогу приносить перевага у кількості набраних очок (голів); основний час гри 2х45 хв.
Універсальний словник-енциклопедія
-
футбол —
Футбо́л, -лу, -лові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
футбол —
ФУТБО́Л у, ч. Спортивна гра, у якій гравці кожної з двох команд, б’ючи м’яч ногами, головою або тулубом, намагаються провести його у ворота супротивника якомога більше разів. Футбол проник у гущу народу, у всеньку її товщу, без його вже життя нема!...
Словник української мови в 11 томах