холостяк —
холостя́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
холостяк —
ХОЛОСТЯ́К, а́, ч. Неодружений чоловік; парубок, леґінь. [Убийбатько:] Ви холостяк? [Ярчук:] Поки що. [Убийбатько:] Ну, і я поки що (І. Микитенко); За Семена вона була спокійна.
Словник української мови у 20 томах
холостяк —
-а, ч. Неодружений чоловік; парубок. Вічний холостяк — чоловік-одинак з утраченою схильністю до створення сім'ї. Старий холостяк — неодружений немолодий чоловік.
Великий тлумачний словник сучасної мови
холостяк —
ХОЛОСТЯ́К (неодружений чоловік), ПА́РУБОК, МОЛОДИ́К, НЕОДРУ́ЖЕНИЙ, НЕЖОНА́ТИЙ, КАВАЛЕ́Р заст., БУРЛА́КА заст.; ХЛО́ПЕЦЬ, МОЛОДЕ́ЦЬ, МОЛОДА́Н розм., ЛЕ́ГІНЬ діал. (неодружений молодий чоловік).
Словник синонімів української мови
холостяк —
ХОЛОСТЯ́К, а́, ч. Неодружений чоловік; парубок. [Убийбатько:] Ви холостяќ [Ярчук:] Поки що. [Убийбатько:] Ну, і я поки що (Мик., I, 1957, 370); За Семена вона була спокійна.
Словник української мови в 11 томах