щезати —
(невідомо куди подіватися) зникати, губитися, пропадати, (про час) минати, (ставати менш помітним) розпливатися.
Словник синонімів Полюги
щезати —
ЗНИКАТИ, губитися, пропадати, о. іти під шум; (- дні) минатися; (в тумані) розпливатися; (- фарбу, на сонці) линяти, вигоряти; док. ЩЕЗНУТИ, запропаститися, запропасти, о. щезнути, як булька на воді.
Словник синонімів Караванського
щезати —
ЩЕЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЩЕ́ЗНУТИ, ну, неш; мин. ч. ще́знув, нула, ло і щез, ла, ло; док. 1. Те саме, що зника́ти 1. Зла іскра все поле спалить і сама щезне (прислів'я); Гусари кинулись на гуси та на поросята, як голодні вовки на вівцю...
Словник української мови у 20 томах
щезати —
щеза́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
щезати —
-аю, -аєш, недок., щезнути, -ну, -неш; мин. ч. щез, -ла, -ло і щезнув, -нула, -нуло; док. 1》 Те саме, що зникати 1). 2》 Ставати невидним, непомітним, віддаляючись, заступаючись чим-небудь і т. ін. 3》 Непомітно залишати яке-небудь місце, іти звідкись.
Великий тлумачний словник сучасної мови
щезати —
щеза́ти з па́м’яті кого. Забуватися. Постійно шанобливо згадувалася (у міфах) Гея — Земля, як Праматір Сущого, та, що породила титанів, богів і людей. Але потім вона якось щезає з пам’яті поколінь, на історичну сцену виходять інші персонажі: боги, герої (О. Бердник).
Фразеологічний словник української мови
щезати —
ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності), ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯ розм., ЧЕ́ЗНУТИ розм., ЗБУВА́ТИ заст.
Словник синонімів української мови
щезати —
ЩЕЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЩЕ́ЗНУТИ, ну, неш; мин. ч. ще́знув, нула, ло і щез, ла, ло; док. 1. Те саме, що зника́ти 1. Зла іскра все поле спалить і сама щезне (Укр.. присл..
Словник української мови в 11 томах
щезати —
Щеза́ти, -за́ю, -єш гл. Исчезать.
Словник української мови Грінченка