Значення в інших словниках
-
ідіома —
літ., <�мовний> зворот, вираз, вислів, <�мовна> конструкція; ідіом.
Словник синонімів Караванського
-
ідіома —
ідіо́ма іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
ідіома —
• ідіома (грец. ιδίωμα — особливість, самобутність) - стійкий, неподільний, специфічний для кожної мови вислів, який виражає єдине поняття. За будовою І.
Українська літературна енциклопедія
-
ідіома —
-и, ж. Притаманний тільки певній мові стійкий зворот, що виражає єдине поняття.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ідіома —
ідіо́ма, ідіо́м (від грец. ιδίωμα – особливість, самобутній зворот) стійкий, властивий лише даній мові вираз, що незалежно від значення слів у ньому передає єдине поняття й здебільшого дослівно іншими мовами не перекладається.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
ідіома —
ФРАЗЕОЛОГІ́ЗМ лінгв. (стійке словосполучення), ФРАЗЕОЛОГІ́ЧНА ОДИНИ́ЦЯ, ІДІО́МА, ІДІО́М, ІДІОМАТИ́ЗМ (з найбільшою мірою семантичної спаяності). Багато різних думок висловлюється і з приводу перекладу фразеологізмів, прислів'їв і приказок, ідіом (М. Рильський).
Словник синонімів української мови
-
ідіома —
Ідіо́ма, -ми; ідіо́ми, ідіо́м (гр., ж. р.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ідіома —
ІДІО́МА, и, ж. Притаманний тільки даній мові стійкий зворот, що виражає єдине поняття. Словник ідіом — словник, що містить розташовані в алфавітному порядку стійкі фразеологічні сполучення, вживані в даній мові (Сл. лінгв. терм., 1957, 166).
Словник української мови в 11 томах