Значення в інших словниках
-
Ізюм —
Ізю́м іменник чоловічого роду місто в Україні
Орфографічний словник української мови
-
ізюм —
-у, ч. Те саме, що родзинки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
Ізюм —
М. у Харківській обл., райцентр, на р. Сіверський Донець (басейн Дону); 65 тис. мшк.; оптико-механічний, приладобудівний заводи; залізничний вузол; музеї; Спасо-Преображенський собор (XVII, XVIII, XX ст.), архітектурні пам'ятки XIХ ст.
Універсальний словник-енциклопедія
-
ізюм —
РОДЗИ́НКИ́ (сушені ягоди винограду), ІЗЮ́М, КОРИ́НКА, КИШМИ́Ш, САБЗА́ (дрібні). А гетьманша, було, вийде Та й кликне в будинок.. А там мені І фіг і родзинок — Всього мені понадають (Т.
Словник синонімів української мови
-
Ізюм —
Ізю́м, -му, -мові (місто); ізю́мський, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ізюм —
ІЗЮ́М, у, ч. Сушені ягоди винограду. Сушений виноград з насінням називається ізюмом, а без насіння — кишмишем (Укр. страви, 1957, 321); Бійці кинулись розламувати решту пасок, і в кожній із них знаходили.. то перстень золотий, то замість ізюму якесь блискуче каміння (Гончар, II, 1959, 73).
Словник української мови в 11 томах