баніта

Бані́та:

— вигнанець, підданий остракізму [3]

Значення в інших словниках

1. баніта — бані́та іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
2. баніта — див. баніт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. баніта — БАНІ́ТА, и, ч., рідко. Те саме, що бані́т. [Турський:] Скривдили тебе, ясновельможний пане! Банітою, паливодою об'явлено, до двору не пускають, у Варшаві жить забороняють! (І. Карпенко-Карий).  Словник української мови у 20 томах
4. баніта — ВИГНА́НЕЦЬ (той, хто вигнаний, висланий кудись із певної місцевості, території), ВИ́СЛАНЕЦЬ, ЗАСЛА́НЕЦЬ, ВИ́СЛАНИЙ рідше; БАНІ́Т (БАНИ́Т) заст., БАНІ́ТА (БАНИ́ТА) заст. рідше (людина, оголошена поза законом).  Словник синонімів української мови
5. баніта — БАНІ́ТА, и, ч., рідко. Те саме, що бані́т. [Турський:] Скривдили тебе, ясновельможний пане! Банітою, паливодою об’явлено, до двору не пускають, у Варшаві жить забороняють! (К.-Карий, II, 1960, 8).  Словник української мови в 11 томах