Значення в інших словниках
-
бути —
(перебувати в дійсності) існувати, (бути наявним) фігурувати, (в певному середовищі) побутувати, (неодноразово), бувати.
Словник синонімів Полюги
-
бути —
Існувати, жити, не переводитися, не зникати, не пропадати; (v хаті) перебувати, сов. знаходитися; (у кого) бувати, відвідувати кого; (з ким) траплятися, ставатися; (за щось) перепадати; (за кого) заступати кого тлк. май. час. вистачати <н.
Словник синонімів Караванського
-
бути —
теп. ч. усіх осіб одн. і мн.; має форму є, рідше єсть, арх. 2 ос. одн. єси, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була, було; мн. були; недок. 1》 Існувати. Будьмо! — традиційний тост за частування вином, горілкою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бути —
БУ́ТИ, теп. ч. усіх осіб одн. і мн. має форму є, яка може опускатися, рідко єсть, заст. 2 ос. одн. єси́, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була́, було́; мн. були́; майб. ч., 3 ос. одн. бу́де; наказ. сп. будь; недок. 1. Існувати.
Словник української мови у 20 томах
-
Бути —
Бу́ти множинний іменник населений пункт в Україні
Орфографічний словник української мови
-
бути —
бу́ти: ◊ блят бу́ти → блят ◊ бу́ти на ба́йц → байц ◊ бу́ти на дроті → дріт ◊ бу́ти як вазо́нок → вазонок ◊ <�бу́ти> як во́мок → вомок ♦ що бу́ло, то не ве́рне ніколи минулого не повернути (Франко) ♦ як бу́де́, так бу́де́ буде, як судилося (Франко)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
бути —
Або добути, або вдома не бути. Або вернемо побідоносно, або зовсім не вернемо — згинемо. Волю втонути, як за нелюбим бути. Волю поповнити самогубство, як жити з нелюбим чоловіком.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
бути —
Чоботи
Словник застарілих та маловживаних слів
-
бути —
див. допомагати; згоджуватися; одружуватися
Словник синонімів Вусика
-
бути —
був та загу́в (попли́в). Зник, не стало когось, чогось. — О, між ними (запорожцями) єсть добрі лицарі! — каже Сомко.— Скажи лучче, синку, були та загули. Перевелись тепер лицарі в Січі (П. Куліш); Та й хвацька ж то колись була Козацька мати (Січ)!.. Еге!...
Фразеологічний словник української мови
-
бути —
БУ́ТИ , у теп. ч. має форму є, єсть розм., заст., уроч., єси́ у 2 ос. одн., заст., суть у 3 ос. мн., заст., уроч. (мати місце в дійсності); ІСНУВА́ТИ (має дещо вужче значення, підкреслюючи ознаку "бути в наявності", ознаку процесуальності...
Словник синонімів української мови
-
бути —
Бу́ти, єси́ (старе), є, єсть, суть; був, була́, були́; бу́ду, бу́деш, бу́де, бу́дуть; будь, бу́дьмо, бу́дьте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
бути —
БУ́ТИ, теп. ч. усіх осіб одн. і мн. має форму є, рідше єсть, арх. 2 ос. одн. єси, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була, було; мн. були; недок. 1. Існувати. Грав кобзар, виспівує — Аж лихо сміється… "Була колись гетьманщина, Та вже не вернеться" (Шевч.
Словник української мови в 11 томах