внір
Внір:
— (від внірнути) на внір засудили: засудили так, що можна зовсім потонути, загинути [XIII]
— від внірнути (потонути) [4]
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана ФранкаВнір:
— (від внірнути) на внір засудили: засудили так, що можна зовсім потонути, загинути [XIII]
— від внірнути (потонути) [4]
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка