Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
Значення в інших словниках
гризтися —
гри́зтися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
гризтися —
Гри́зтися Клопотатися, непокоїтися. Не досить клопоту з дітьми, ще й з робітниками гризи ся (Товариш, 1908, 123) // пол. gryźć się — мучитися, побиватися.
Українська літературна мова на Буковині
гризтися —
-зуся, -зешся; мин. ч. гризся, гризлася, гризлося, недок. 1》 Кусати один одного (про тварин). 2》 перен., розм. Сваритися, сперечатися з ким-небудь, один з одним. 3》 без додатка, розм. ким, чим, перен. Душевно страждати, журитися, переживати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гризтися —
гри́зтися непокоїтися, переживати, турбуватися; піклуватися (м, ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
гризтися —
КУСА́ТИСЯ (кусати один одного), ГРИ́ЗТИСЯ, Ї́СТИСЯ діал. — Док.: покуса́тися, погри́зтися. Коні прихкали, неначе й вони брали спіл в герці, ставали гопки, били один одного копитами, кусались за вуха (І.
Словник синонімів української мови
гризтися —
ГРИ́ЗТИСЯ, зу́ся, зе́шся; мин. ч. гри́зся, гри́злася, лося, недок. 1. Кусати один одного (про тварин). Вітер стукав дверима по покинутих хатах, корови блукали по дворах та гризлись собаки (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
гризтися —
Гризтися, -зуся, -зешся гл. 1) Кусаться, грызться. Де пси свої гризуться, там чужий не мішайся. Ном. № 9449. 2) Ссориться, браниться. Чоловіче — голубчику, не буду до віку з тобою гризтись. Рудч. Ск. II. 133.
Словник української мови Грінченка