держава —
де́ржа́ва 1 іменник жіночого роду маєток, володіння; міцність; влада арх. держа́ва 2 іменник жіночого роду апарат влади; країна; у назвах країн Держава: Держа́ва Бахре́йн
Орфографічний словник української мови
держава —
Форма політичної організації суспільств, ознаками якої є: наявність особливого апарату, який здійснює функцію влади і володіє монополією узаконеного застосування насильства; право, яке закріплює певну систему норм; населена територія...
Словник із соціальної роботи
держава —
Де́ржава1. Оренда, право тимчасової власності. Єї [землк) ] будуть роздавати чиншівникам в державу на літ щонайменьше 14, а найдовше на 35 (Б., 1907, 62, 2) // пол. dzierżawa-оренда, орендоване земельне володіння. Держа́ва2.
Українська літературна мова на Буковині
держава —
зст., маєток, володіння; (ніг) міць, сила, могуття; П. керівництво, влада; країна, край, земля; З. П. нація, нарід, сов. народ; (монарха) МОНАРХІЯ; (демократична) республіка; (могутня) наддержава, потуга; (союзна) федерація: (ядро імперії) метрополія; (рідна) БАТЬКІВЩИНА; пор. КОЛОНІЯ.
Словник синонімів Караванського
держава —
Термін «держава» може вживатися для позначення історичної спільноти або філософської ідеї про сталу форму людського співтовариства чи ж бо виключно сучасного явища.
Енциклопедія політичної думки
держава —
I д`ержава-и, ж., заст. 1》 Маєток, помістя, володіння. 2》 Міцність. 3》 Влада, керівництво. 4》 Один із символів влади монарха. Держава і скіпетр. II держ`ава-и, ж. Апарат політичної влади в суспільстві. || Країна з таким апаратом політичної влади.
Великий тлумачний словник сучасної мови
держава —
Політична організація суспільства, котре населяє визначену територію та володіє політичним, економічним і соціальним суверенітетом; джерелом суверенітету є спільна воля більшості член суспільства, делегована державним органам...
Універсальний словник-енциклопедія
держава —
ДЕРЖАВА — відповідним чином організована суспільна структура, здатна здійснювати найвищий контроль над деякими аспектами поведінки людей на певній території з метою підтримувати лад у даному суспільстві.
Філософський енциклопедичний словник
держава —
МАЄ́ТОК (земельне володіння поміщика, перев. з будинком; поміщицький будинок), САДИ́БА, ПОМІ́СТЯ іст.; МАЙНО́ розм., МАЄ́ТНІСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст., ГРУНТ заст. (земельне володіння, перев. з будинком); ДВІР іст., ЕКОНО́МІЯ іст.
Словник синонімів української мови
держава —
ДЕРЖА́ВА, и, ж., заст. 1. Маєток, помістя, володіння. — Чому ж се він мені не похвалився? Мабуть, невеличкий хуторець, — нічим гаразд хвалитись. А все ж хутір! Усе ж держава!...
Словник української мови в 11 томах
держава —
рос. государство 1. Основний інститут управління системою всього суспільства, що володіє загальнонаціональною владою, яка поширюється на все суспільство, виступає його офіційним представником і в разі необхідності спирається на примусові засоби.
Eкономічна енциклопедія
держава —
Де́ржава, -ви ж. 1) Прочность, крѣпость. Нащо продовбав таку велику дірку? Мало де́ржави буде, т. е. вслѣдствіе большихъ размѣровъ дыры, окружающее ее дерево будетъ слишкомъ тонко и потому не прочно, не будетъ держать. То-же говорится о планкѣ, напр.
Словник української мови Грінченка