загін

Вузька смуга зораного поля (Ів.Фр.) [II]

— вузький шматок оброблюваного поля; частина нивки; смужка [I]

— загін – “стара міра землі шириною в 1 метр” [СБГ, І, с. 266]; [ІЦ-2009]

загі́н: узкая полсса вспаханной нивы [ІФ,1890]

Значення в інших словниках

1. загін — (військова група) відділ, ватага.  Словник синонімів Полюги
2. загін — загі́н 1 іменник чоловічого роду ділянка; огороджене місце загі́н 2 іменник чоловічого роду група  Орфографічний словник української мови
3. загін — 1. (поля) смуга, ділянка, гін; (на вівці) ЗАГОРОДА; загінець, загінчик; 2. група, відділ, з'єднання, боївка, геол. партія, кн. фаланга, ур. когорта, плеяда, сузір'я.  Словник синонімів Караванського
4. загін — [заг’ін] -гону, м. (на) -гон'і, мн. -гоние, -гон'іў  Орфоепічний словник української мови
5. загін — I -гону, ч. 1》 Смуга, ділянка поля, пасовища і т. ін. 2》 Огороджене місце, куди заганяють худобу на ночівлю, відпочинок і т. ін.; велика загорода. 3》 мисл. Ділянка, в якій обкладений звір, або простір між стрілками і загоничами на облаві. II -гону...  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. загін — Загорода (волів) воловня (овець) кошара (худоби) обора, оцарок, див. хлів, сарай це в оранці, див. отряд  Словник чужослів Павло Штепа
7. загін — II. ЗАГІ́Н (смуга, ділянка поля і т. ін.), ЗАГІ́НКА. Вся надія мужиків-хліборобів вигоріла разом з їх житом та вівсом на поруділих від спраги загонах (І. Франко); Орачі кінчали загінку, весело погейкували на худобу (А. Хорунжий).  Словник синонімів української мови
8. загін — Загі́н, -го́ну; -го́ни, -го́нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. загін — ЗАГІ́Н¹, го́ну, ч. 1. Смуга, ділянка поля, пасовища і т. ін. Старий Онопрій день у день рано вибігав на свій загін, придивлявся свойому житу [до свого жита] (Фр., III, 1950, 206); Кирило..  Словник української мови в 11 томах