зрібний

Зрі́бний:

— (полотно, сорочка): грубий [IV]

— витканий домашнім, кустарним способом [51]

— грубий (сорочка) [V]

— з грубого полотна [II,VI]

— з сирового полотна [X,XI]

— зношений, спрацьований [47]

— зрібна сорочка: з грубого селянського полотна, саморобна [III]

— із грубого саморобного полотна [I]

— тут: зношений, спрацьований [1]

з сирого полотна, (реґіоналізм) Чому ж він зрібною сосочкою скритий, [Звн 144]; [ВЛ]

— гребінний; гребінне полотно: грубе полотно [XIII]

— вере́та зрі́бна: — рядно [2]

Значення в інших словниках

1. зрібний — зрі́бний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. зрібний — -а, -е, розм. Витканий домашнім, кустарним способом (про полотно). || Пошитий з такого полотна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зрібний — ЗРІ́БНИЙ, а, е, розм. Витканий домашнім, кустарним способом (про полотно). Був [хлопець] одягнений бідно, в брудній сорочці зрібного полотна та в чорнім повстянім капелюсі (Фр., IV, 1950, 388); // Пошитий з такого полотна.  Словник української мови в 11 томах