кавза

ка́вза: съ лат. causa, судовое дѣло, бѣда, несчастіе [ІФ,1890]

Ка́вза:

— сором, неприємність; судове діло, біда, нещастя [14]

— судова справа, біда, нещастя [22;VI,VII]

— судове діло; біда, нещастя [I(Ів.Фр.);13]

— кавза (170) < польськ. kauza — сором, неприємність [MО,V]

Значення в інших словниках

1. кавза — Причина  Словник застарілих та маловживаних слів
2. кавза — Ка́вза, -зи ж. 1) Порицаніе, брань. Желех. 2) Ссора. Желех.  Словник української мови Грінченка