почва

По́чва:

— грунт [53]

Значення в інших словниках

1. почва — По́чва, перен. Ґрунт, основа. Так був [Іван Головацкий] практичним апостатом від народної почви і народної мови (Б., 1899, 19, 1); Згинути мусить всьо, що не має в собі ніяких природних сил, що не вийшло із природної потреби...  Українська літературна мова на Буковині
2. почва — 1. грунт, земля 2. основа, підстава, підвалини моск. земля, грунт  Словник чужослів Павло Штепа