Словник з творів Івана Франка

прилуда

Прилу́да:

— крайній «загін» (нивка), що має тільки одну борозну і впирається в межу, отже, наполовину менший від звичайного (Ів.Фр.) [I]

— крайній загін (нивка), що має тільки одну борозну і впирається в межу, отже, наполовину менший від звичайного [14]

— прилуда – “трикутний клаптик землі для оранки” [СБГ, ІІ, с. 140], “крайній загін (нивка), що має тільки одну борозну і впирається в межу, отже, наполовину менший від звичайного” [14, с. 474]; [ІЦ-2009]

прилу́да: крайній „загін“, имѣющій только одну борозду, и упирающійся въ межу; значить, половина обыкновеннаго [ІФ,1890]

Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка