Значення в інших словниках
-
притомний —
прито́мний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
притомний —
Прито́мний. Присутній. За чим обстає більшість притомних радних, то стає ухвалою Ради (См.-Стоцький, Громада, 27); Протокол засіданя старшини, дня 3-го листопада 1900 Притомні: начальник, всі члени старшини і касиєр (См.-Стоцький, Порадник, 33) // пол. przytomny — присутній.
Українська літературна мова на Буковині
-
притомний —
-а, -е. 1》 Який не втратив свідомості, може свідомо, осмислено сприймати дійсність. 2》 розм. Який усвідомлює свої дії, має здоровий глузд. 3》 зах. Присутній.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
притомний —
ПРИТО́МНИЙ, а, е. 1. Який не втратив свідомості, може свідомо, осмислено сприймати дійсність. [Панса:] Прісцілло! Донечко моя! Прокинься! Опам'ятайся! [Прісцілла (просто:)] Батеньку, чого ти?...
Словник української мови у 20 томах
-
притомний —
Прито́мний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
притомний —
ПРИТО́МНИЙ, а, е. 1. Який не втратив свідомості, може свідомо, осмислено сприймати дійсність. [Панса:] Прісцілло! Донечко моя! Прокинься! Опам’ятайся! [Прісцілла (просто:)] Батеньку, чого ти? Та ж я зовсім притомна (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
притомний —
Прито́мний, -а, -е 1) Находящійся въ сознаніи. О. 1862. II. 56. Притомна бут, поки і вмерла. Сим. 236. 2) Присутствующій. Притомним при тій пригоді Петрового Михайла був ще Ясько. ЕЗ. V. 31.
Словник української мови Грінченка