реституція

Реститу́ція:

— відновлення [33,XVIII] Раз звихнений порядок морального світу, так само як звихнена рівновага в фізичнім світі, веде до катастрофи, до руїни, що сліпо, без милосердя пожирає злих і добрих, винуватих і невинуватих; відки вийшло звихнення, з серця, з найглибших поривів душі, відти мусить вийти й противага, реституція та поєднання,— і все те Шекспір у своїй трагедії виводить нам перед очі в цілім ряді живих, ярких, з незрівнянним майстерством нарисованих фігур [XVIII]

— відновлення, поновлення, відбудування [37]

— повернення права [22,VI,VII]

— поновлення в попередніх правах [39,27]

Значення в інших словниках

1. реституція — реститу́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. реституція — І, ор. -єю. Повернення однією державою іншій незаконно привласнених цінностей.  Літературне слововживання
3. реституція — -ї, ж. 1》 юр. Повернення кожною зі сторін усього, що вона одержала за договором, який згодом визнано недійсним. 2》 юр. Повернення за мирним договором майна, що було неправомірно вилучене під час війни однією державою з території іншої держави. 3》 біол.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. реституція — Віднова  Словник чужослів Павло Штепа
5. реституція — РЕСТИТУ́ЦІЯ, ї, ж. 1. юр. Повернення кожною зі сторін усього, що вона одержала за договором, який згодом визнано недійсним. 2. юр. Повернення за мирним договором майна, що було неправомірно вилучене під час війни однією державою з території іншої держави.  Словник української мови у 20 томах
6. реституція — (англ. restitution) 1. взаємне повернення отриманих за договором грошей і товарів сторонами, що уклали угоду у випадку, якщо угода визнана недійсною.  Економічний словник
7. реституція — реститу́ція (від лат. restitutio – відновлення) 1. біол. Особливий випадок регенерації, коли з невеликої частини тіла відновлюється весь організм. 2. юрид. Відновлення у попередньому правовому становищі (напр.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. реституція — Повернення забраної власності через суд чи ін. законним шляхом.  Універсальний словник-енциклопедія
9. реституція — РЕСТИТУ́ЦІЯ, ї, ж. 1. юр. Повернення кожною з сторін усього, що вона одержала за договором, який згодом визнано недійсним. 2. юр. Повернення за мирним договором майна, що було неправомірно вилучене під час війни однією державою з території іншої держави.  Словник української мови в 11 томах
10. реституція — рос. реституция (від латин. restitutio — відновлення) — 1. Взаємне повернення сторонами, що уклали угоду, отриманих згідно з договором грошей і товарів у разі, коли угода визнана недійсною.  Eкономічна енциклопедія
11. реституція — (лат.) 1. Гіпотетичне відновлення елементів в структурі споруди або монументального мистецтва. 2. Відбудова цілої історичної пам'ятки на підставі невеликої збереженої частини.  Архітектура і монументальне мистецтво